28 жовтня День визволення України від німецько-фашистських загарбників

Наприкінці 1943 р. на території України діяли війська 1-го, 2-го, 3-го, 4-го Українських фронтів, які налічували понад 2,3 млн. чол., 28800 гармат і мінометів, 2000 танків, 2370 літаків.

Радянським військам протистояла гітлерівська група армій «Південь», яка налічувала у своєму складі 1,8 млн. чоловік, 16800 гармат і мінометів, 2200 танків і штурмових гармат, 1460 літаків.

План Ставки Верховного Головнокомандування передбачав потужними ударами на ряді напрямів розділити сили фашистів і розгромити частинами.

Стратегічний наступ на Правобережній Україні розпочався з Житомирсько-Бердичівської операції, у ході якої війська 1-го Українського фронту завдали поразки групі армій «Південь» і створили можливість оточення ворожих військ на Корсунь-Шевченківському виступі.

Корсунь-Шевченківський виступ у планах обох сторін мав особливе значення. Радянське командування, щоб продовжити наступ в Україні, передбачало ліквідацію сил противника в цьому районі. У свою чергу, керівництво вермахту планувало з цього плацдарму завдати удару по київському угрупованню радянських військ.

24 січня 1944 р. війська 1-го і 2-го Українських фронтів перейшли в наступ на Корсунь-Шевченківському виступі. Незважаючи на опір ворога, війська обох Українських фронтів 28 січня з’єдналися в районі м. Звенигородки. У «котлі» опинились 10 гітлерівських дивізій, багато артилерійських, танкових і саперних частин, загалом майже 80 тис. солдат і офіцерів.

Розгром Корсунь-Шевченківського угруповання німецьких військ був завершений. На честь «нового Сталінграда», як назвали Корсунь-Шевченківську операцію, Москва салютувала Українським фронтам 20 залпами з 224 гармат. Бойові частини, які відзначились у боях, одержали почесні назви «Корсунських» і «Звенигородських».

Майже одночасно з Корсунь-Шевченківською операцію війська 1-го Українського фронту розпочали наступальні дії на Рівненсько-Луцькому напряму. 2 лютого 1944 р. було звільнено від окупантів міста Луцьк і Рівне. У результаті наступу радянських військ було визволено мм. Проскурів, Тернопіль, Вінницю.

30-31 січня 1944 р. війська 3-го та 4-го Українських фронтів розгорнули наступ на Нікопольсько-Криворізькому напряму. Гітлерівське командування надавало великого значення збереженню під своїм контролем міста Нікополя та Кривого Рогу – районів, багатих марганцевими та залізними рудами, які нацистська Німеччина використовувала для військових потреб.

Війська генералів Р. Малиновського та Ф. Толбухіна раптовими ударами прорвали оборону німців і, переслідуючи відступаючі частини вермахту, визволили Нікополь (8 лютого) та Кривий Ріг (22 лютого).

Таким чином, у результаті наступу радянських військ у січні-лютому 1944 р. було одержано вирішальні перемоги над ворогом: під м.Житомиром, Бердичевим, Кіровоградом, Корсунь-Шевченківським, Рівним, Луцьком, Нікополем, Кривим Рогом.

У березні-квітні 1944 р. розпочався другий етап битви на Правобережній Україні.

Війська 1-го Українського фронту з 4 березня по 17 квітня 1944 р. провели Проскурівсько-Чернівецьку операцію, у результаті якої вороже угрупування було розколоте на дві частини. Радянські війська вийшли у передгір’я Карпат.

5 березня – 17 квітня 1944 р. війська 2-го Українського фронту в ході Умансько-Ботошанської операції розгромили 8-му німецьку армію, вийшли 26 березня 1944 р. до Державного кордону СРСР і перенесли бойові дії на територію Румунії – країни-сателіту фашистської Німеччини.

Війська 3-го Українського фронту, за підтримки сил Чорноморського флоту, успішно здійснили Одеську операцію. 28 березня вони визволили м. Миколаїв, а 10 квітня – м. Одесу.

Досить серйозне завдання стояло перед воїнами 4-го Українського фронту, Приморської армії та моряками Чорноморського флоту – розбити Кримське військове угруповання фашистів і визволити Кримський півострів.

8 квітня 1944 р. розпочалися бої за Крим. 11 квітня було визволено м. Керч, 13 квітня – м.Сімферополь. 5 травня почався штурм севастопольських укріплень ворога. Особливо жорстокі бої розгорнулись на Сапун-Горі. Після 9-годинного штурму вона вже була в руках радянських військ. 9 травня 1944 р. м. Севастополь був звільнений від загарбників.

12 травня 1944 р. Крим був повністю визволений від окупантів. 17-та німецька армія втратила понад 100 тис. чоловік убитими та полоненими, майже всю бойову техніку.

Державний кордон СРСР на відстані 400 км. було відновлено. Чорноморський флот повернув свою основну базу до м.Севастополя й одержав можливість активізувати бойові дії проти союзниці гітлерівського рейху – Румунії.

Влітку 1944 р. розпочався заключний етап визволення України від німецько-фашистських загарбників.

13-14 липня розпочалися бої проти угруповання гітлерівських армій «Північна Україна» на Рава-Руському та Львівському напрямах. У результаті потужного наступу були оточені значні сили ворога під м. Бродами (Львівська область) – вісім дивізій чисельністю до 60 тис. чоловік. У боях було знищено понад 38 тис. гітлерівців, понад 17 тис. взято в полон.

У ході успішного здійснення Львівсько-Сандомирської операції (13 липня – 29 серпня 1944 р.) була знищена група армій «Північна Україна».

Війська 2-го та 3-го Українських фронтів у результаті Яссько-Кишинівської операції (20-29 серпня 1944 р.) розбили групу армій «Південна Україна».

У жовтні 1944 р. у ході Карпатсько-Ужгородської операції завершилося визволення всієї території України. 27 жовтня був звільнений від окупантів Ужгород, а наступного дня – решта населених пунктів Закарпатської України.

Дата публікації: 28.10.2020

Оголошення

Корисні посилання