ЕКСПРЕС – ІНФОРМАЦІЯ ВІД ЗАХІДНО-ДОНБАСЬКОЇ ОДПІ

Дата публікації: 01.06.2013

ПОДАТКОВІ ПЕРЕВІРКИ 

Який термін проведення камеральної перевірки декларації з податку на прибуток?

          Відповідно до підпункту 75.1.1 статті 75 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Згідно з пунктом 76.1 статті 76 ПКУ камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.

Вся податкова звітність з податку на прибуток повинна бути камерально перевірена до настання термінів подачі наступної за поданою звітністю.

 

Які встановлено строки проведення фактичної перевірки ?

          Відповідно до пункту 82.3 статті 82 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ (далі – ПКУ), тривалість перевірок, визначених статтею 80 ПКУ ( фактичних перевірок), не повинна перевищувати 10 діб.

Продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника органу ДПС не більш як на 5 діб.

Підставами для подовження строку перевірки є:

заява суб’єкта господарювання (у разі необхідності подання ним документів, які стосуються питань перевірки);

змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу суб’єкта господарювання та/або його господарських об’єктів.

 

Чи має право СГ під час або після закінчення перевірки подати уточнюючу звітність за період, що перевірявся?

          Відповідно до пункту 50.2 статті 50 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Згідно з пунктом 50.3 статті 50 ПКУ у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Де можна придбати касові апарати з метою подання до податкової електронної стрічки?

З питань придбання реєстраторів розрахункових операцій, що створюють контрольну стрічку в електронній формі або модемів для передачі звітної інформації від наявних у Вас РРО і відповідного їх програмного доопрацювання, необхідно звертатися до центрів сервісного обслуговування або виробників РРО реєстраторів розрахункових операцій.

Чи необхідно буде електронною поштою надсилати щодня Z-звіт та на яку адресу?

Інформація про використання РРО передаватиметься до органів державної податкової служби не електронною поштою, як інша звітність платників податків, а на базі технології, розробленої Національним банком України відповідно до Порядку передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв’язку до органів державної податкової служби, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 №1057. Слід зазначити, що технічні питання передачі даних регулюються документом НСМЕП. Супутні проекти. Технологія зберігання і збору даних РРО для ДПС. Протокол передачі інформації, який погоджено Державною податковою службою України та Національним банком України.

Чи передбачена відповідальність, якщо не використовувати нові касові апарати?

З 1 січня 2013 року стає обов’язковою подача звітності з використанням реєстраторів розрахункових операцій до органів державної податкової служби в електронному вигляді. При цьому слід зазначити, що зазначена норма не вводить додаткові обов’язки, а лише змінює старий порядок подачі звітності. Так замість подачі звітності на паперових носіях раз на місяць, передбачена подача в електронному вигляді по дротовим та бездротовим каналам зв’язку.

Відповідальність за непопадання в електронному вигляді звітності про використання РРО передбачена починаючи з 1 липня 2013 року. Користувачам РРО найближчим часом слід звертатись до центрів спеціального обслуговування для придбання або РРО нового покоління, або встановлення відповідних модемів на РРО, які вже є в наявності., з метою виконання вимог законодавства. Податкова служба забезпечить прийняття звітності з 01.01.2013 у випадку наявності у суб’єктів господарювання нового РРО.

Чи є якісь переваги для підприємців у зв’язку із зазначеними змінами законодавства?

Дійсно, зазначені зміни нададуть для суб’єктів господарювання безліч переваг: по – перше, передача інформації в електронному вигляді до органів державної податкової служби надасть можливість платникам податків зекономити свій час;

по – друге, це надасть можливість зменшити затрати на утримання касової техніки за рахунок відсутності необхідності друкувати паперову контрольну стрічку і зберігати її протягом 3-х років.

по – третє, використання електронної контрольної стрічки призведе до значного скорочення перевірок платників податків.

Про надходження звіту до податкової інформуватиме касовий апарат

Чи потрібно укладати договір з податковою інспекцією про подання електронної звітності по РРО?

–  Ні. Вам потрібно звертатися до сервісного центру, в якому обслуговуються ваші касові апарати.

– Якщо я вже застосовуватиму оновлену касову техніку, то чи потрібно подавати звітність по РРО після 1 липня 2013 р. на паперових носіях?

Впровадження передачі контрольної стрічки в електронній формі не відміняє подання суб’єктами господарювання звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій у встановлені законодавством терміни.

– Мене турбує питання конфіденційності. Чи не стане відома інформація з мого касового апарата стороннім особам?

– Ні.  Захист контрольно-звітної інформації від підміни, модифікації та перегляду забезпечується за допомогою модуля безпеки, що встановлюється в РРО або модем.

– Як дізнатися, що Z-звіт дійшов до податкової?

– На касовий апарат надійде повідомлення від сервера обробки інформації, дата та час прийняття цього повідомлення сервером. У разі невдалого виконання операції еквайер повертає до РРО код помилки. Залежно від коду помилки РРО повторює спробу передачі.

– З 1 липня інформація про кожну операцію буде передаватися до податкової служби?

– На першому етапі  в щоденному режимі мають передаватися тільки Z-звіти. В подальшому передбачена передача інформації про кожен надрукований Вами розрахунковий документ, тобто покупець здійснив придбання товару, і вартість покупки – відома ДПС.

– Що означає термін „інформаційний еквайер” і чи матиме він доступ до контрольно-звітної інформації?

– Інформаційний еквайер – учасник платіжної системи НСМЕП (національної системи масових електронних платежів) з обмеженими функціями, який подає суб’єктам господарювання послуги з технічної підтримки, інформаційного обслуговування згідно з технологією зберігання і збору даних РРО для податкової служби та отримав від Національного банку висновок про відповідність зазначеним вимогам та правилам роботи. Він перевіряє цілісність набору даних та зберігає його у захищеному від перегляду вигляді у базі даних до отримання підтвердження про успішний прийом від СОД РРО.

– Як я можу оперативно дізнатися, чи буде підлягати модернізації мій РРО?

– Вам необхідно стежити за інформацією, що розміщена на веб-порталі Державної податкової служби України. Варто мати на увазі, що усі моделі, які підлягають модернізації, та вже оновлені моделі внесені до Державного реєстру. Наразі у Державному реєстрі РРО знаходиться 5 нових моделей касової техніки. Незабаром також будуть включені ще 11 моделей, які відповідають сучасним вимогам.

Податок на додану вартість. Автоматичне бюджетне відшкодування.

Який порядок визначення відповідності платника ПДВ критеріям для отримання автоматичного бюджетного відшкодування?

Критерії, яким повинні відповідати платники ПДВ для отримання автоматичного бюджетного відшкодування, визначені п.200.19 ст.200 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі – ПКУ).

Згідно з п.200.20 ст.200 р.V ПКУ порядок визначення відповідності платника податку критеріям, зазначеним у пункті 200.19 цієї статті, затверджується центральним органом державної податкової служби. Визначення відповідності платника податку зазначеним критеріям проводиться в автоматизованому режимі протягом 15 календарних днів після граничного терміну подачі звітності.
Отже, визначення відповідності платника ПДВ критеріям, яким такі платники ПДВ повинні відповідати для отримання автоматичного бюджетного відшкодування, проводиться в автоматизованому режимі протягом 15 календарних днів після граничного терміну подачі звітності.

Які працівники враховуються при визначенні середньої заробітної плати, для обрахунку критерію по рівню середньої заробітної плати працівників не менше ніж у два з половиною рази мінімального встановленого законодавством рівня, який відповідно до пп.200.19.5 ст.200 ПКУ дає право платнику податку на отримання автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ?

Для визначення критерію, який дає право платнику податку на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість, враховуються ті працівники, яким протягом відповідного звітного періоду (кварталу) виплачувались доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

 

Який порядок автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ?

Згідно із п.200.18 ст.200 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті, подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним п.200.19 цієї статті, мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку.
Автоматичне бюджетне відшкодування здійснюється за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації, та відповідно до вимог, визначених ст.76 ПКУ.
Орган державної податкової служби зобов’язаний протягом трьох робочих днів після закінчення перевірки надати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету.

Орган Державного казначейства України надає платнику податку суму автоматичного бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом трьох операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.
Посадові особи органів державної податкової служби та органів Державного казначейства України в разі порушення визначених у п.200.18 цієї статті термінів відшкодування несуть відповідальність відповідно до закону.

Для отримання права на автоматичне бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість платник податку повинен одночасно відповідати критеріям, визначеним п.200.19 ст.200 ПКУ.
Критерії оцінки платника, відповідність яким надає такому платнику податку право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування сум ПДВ, побудовані на аналізі даних його звітних показників та наявної податкової інформації.

Пунктом 200.20 ст.200 ПКУ передбачено, що визначення відповідності платника податку зазначеним критеріям проводиться в автоматизованому режимі протягом 15 календарних днів після граничного терміну подачі звітності.

Відповідно до п.200.21 ст.200 ПКУ у разі невідповідності за висновком органу державної податкової служби платника податку визначеним цією статтею критеріям та відсутності в такого платника права на автоматичне бюджетне відшкодування податку орган державної податкової служби зобов’язаний протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності повідомити платника податку про відповідне рішення та надати детальні пояснення і розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано. Відповідне рішення може бути оскаржене платником податку у встановленому порядку.

Якщо орган державної податкової служби у встановлений термін не надіслав платнику податку зазначеного повідомлення, вважається, що такий платник відповідає критеріям для одержання права на автоматичне бюджетне відшкодування податку.

Який порядок визначення першого звітного (податкового) періоду для осіб, які реєструються як платники ПДВ з дня іншого, ніж перший день календарного місяця?

Відповідно до пп.„а” п.202.1 ст.202 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI визначено, що якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця.

Який порядок визначення останнього податкового періоду для осіб, податкова реєстрація яких анулюється у день інший, ніж останній день календарного місяця?

Відповідно до п. 184.6 ст. 184 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

 

Які строки встановлені для подання податкової декларації з ПДВ та сплати ПДВ до бюджету?

Згідно із п. 202.1 ст. 202 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі – ПКУ) для платників ПДВ звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.
Відповідно до п. 49.18 ст. 49 р. ІІ та ст. 203 р. V ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Пунктом 57.1 ст. 57 р. ІІ та ст. 203 р. V ПКУ визначено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

 

Які платники ПДВ мають право обрати квартальний податковий період подання звітності з ПДВ?

Відповідно до п.202.2 ст.202 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податку, які відповідно до пп. «б» п.154.6 ст.154 ПКУ мають право на застосування нульової ставки податку на прибуток, на період з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2016 року, а також платники податку, які сплачують єдиний податок, можуть вибрати квартальний податковий період. Заява про вибір квартального податкового періоду подається податковому органу разом з декларацією за наслідками останнього податкового періоду календарного року. При цьому квартальний податковий період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року.
У разі якщо протягом будь-якого періоду з початку застосування квартального податкового періоду платник податку втрачає право на застосування нульової ставки податку на прибуток, передбачений пп. «б» п.154.6 ст.154 ПКУ, такий платник податку зобов’язаний самостійно перейти на місячний податковий період, починаючи з місяця, на який припадає таке перевищення, що зазначається у відповідній податковій декларації за наслідками такого місяця.
У разі якщо платник податку, який застосовував спрощену систему оподаткування, переходить на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ, такий платник податку зобов’язаний самостійно перейти на місячний податковий період, починаючи з першого місяця переходу на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ, що зазначається у відповідній податковій декларації за наслідками такого місяця.

Пошук по сайту