Організація освітнього процесу

Навчання в Павлоградському коледжі Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» здійснюється за денною і заочною формами. Денна форма навчання є основною формою здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста з відривом від виробництва

Освітній процес – це інтелектуальна, творча діяльність, що провадиться у Павлоградському коледжі через систему науково-методичних і педагогічних заходів та спрямована на передачу, засвоєння, примноження і використання знань, умінь у осіб, які навчаються, а також на формування гармонійно розвиненої особистості. Організація освітнього процесу базується на стандартах вищої освіти, інших актах чинного законодавства України з питань освіти, на принципах науковості, гуманізму, демократизму, наступності і безперервності та зводиться до системи заходів, спрямованих на ре­алізацію змісту освіти.

Освітній процес в коледжі здійснюється за такими формами: навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна робота студентів, практична підготовка, контрольні заходи.

Основними видами аудиторних навчальних занять є  лекція, лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття, консультація. Організація аудиторних навчальних занять забезпечується розкладом занять за семестрами та річним графіком навчального процесу.

Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять. Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни: підручник, навчальні та методичні посібники, конспект лекцій викладача, практикум тощо.

Практична підготовка студентів — це обов’язковий компонент освітньо-професійної програми і має на меті набуття студентом професійних навичок та умінь.

Курсові роботи виконуються з метою закріплення і поглиблення знань та їх застосування при вирішенні комплексних фахових завдань.

Дипломні (кваліфікаційні) роботи виконуються на завершальному етапі навчання студентів. Вони передбачають як систематизацію теоретичних і практичних знань зі спеціальності, застосування їх при вирішенні конкретних завдань, так і роз­виток навичок самостійної роботи і оволодіння методикою до­слідження і експерименту, пов’язаних з темою роботи.

Контрольні заходи включають поточний та підсумковий контроль. Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних, лабораторних та семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або на окремих його завершених етапах і включає семестровий контроль та державну атестацію студента.

Семестровий контроль проводиться у формах семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою, і в терміни, встановлені навчальним планом. Студент вважається допущеним до семестрового екзамену, якщо він виконав всі види робіт, передбачені навчальним планом на семестр.

Екзаменаційна сесія – це період підведення підсумків навчальної роботи студентів протягом семестру. Результати складання екзаменів і диференційованих заліків оцінюються за: чотирибальною шкалою (“відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”) для студентів ІІІ-ІV курсів денної форми навчання та студентів всіх курсів заочної форми навчання;  за дванадцятибальною шкалою для студентів І-ІІ курсів денної форми навчання;

заліків – за двобальною шкалою (“зараховано”, “незараховано”). Студенти, які не з’явилися на екзамени без поважних причин, вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку.

Підсумкова атестація проводиться з метою оцінки результатів навчання для освітньо-кваліфікаційного рівня “молодший спеціаліст”. Формами її є державний екзамен.

Обліковими одиницями навчального часу студента є академічна година, навчальний день, тиждень, семестр, курс, рік.

Академічна година – це мінімальна облікова одиниця навчального часу. Тривалість академічної години становить, як правило, 45 хвилин.

Дві академічні години утворюють пару академічних годин (надалі “пара”). При проведення пари без перерви допускається тривалість академічної години не менше 40 хвилин (лист Міністерства освіти і науки України від 05.03.2008 №1/9 – 122).

Навчальний день – складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 10 академічних годин.

Навчальний тиждень – складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 54 академічних годин.

Навчальний семестр – складова частина навчального часу студента, що закінчується підсумковим семестровим контролем. Тривалість семестру визначається навчальним планом.

Навчальний курс – завершений період навчання студента протягом навчального року. Тривалість перебування студента на навчальному курсі включає час навчальних семестрів, підсумкового контролю та канікул. Сумарна тривалість канікул протягом навчального курсу, крім останнього, повинна бути не менше 8 тижнів. Початок і закінчення навчання студента на конкретному курсі оформляються відповідними наказами.

Навчальний рік триває 12 місяців, складається з робочих навчальних тижнів, екзаменаційних сесій, канікулярних днів, які визначаються графіком навчального процесу. Вказаний графік складається на навчальний рік і затверджується директором коледжу.

Навчальні заняття тривають дві академічні години і проводяться за розкладом. Розклад занять забезпечує виконання навчального плану в повному обсязі щодо навчальних занять.

Відвідування навчальних занять студентами є обов’язковим. У разі хвороби, або інших причин, що перешкоджають відвідуванню занять, студент повідомляє про це завідувача відділення (класного керівника, старосту) протягом перших двох днів.

Пошук по сайту